Види абортів. 


На терміну 18-27 тижнів часто застосовується метод інтраамніального введення рідин. Після розширення шийного каналу в матку вводиться довга товста голка, що проколює плодовий міхур і відсмоктує деяку кількість плодових вод. Після цього по цій голці в матку вводиться рівний обсяг концентрованого розчину повареної солі і глюкози. Згідно з науковими даними, на цих термінах у дитини вже з'являється чутливість, і смерть подібним чином є для нього найбільш болісною. Тільця дитини чорніють і зморщуються від зневоднювання й опіку концентрованим розчином солі. Через кілька годин після загибелі дитини починається родова діяльність, і організм жінки рятується від мертвого плоду.

    При терміну вагітності до 27 тижнів може застосовуватися метод внутрішньовенного введення простогландинів, що викликають родову діяльність. На такому терміну дитини нерідко з'являються на світло живі і життєздатними, але врачі не застосовують ніяких терапевтичних заходів щодо відношення до них, залишаючи дитину умирати. Застосування простагландинів у потрібних дозах часто викликає різкі порушення в організмі жінки.Операція малого кесарева перетину звичайно застосовується на терміну 18-27 тижнів, однак при необхідності може бути використана при терміну від 13 тижнів до самих останніх днів вагітності. При цій операції розкривається передня черевна стінка і передня стінка матки, після чого з матки віддаляється плід і всі навколишні його тканини, а стінка матки вискоблюється. При проведенні цієї операції на пізніх термінах плід звичайно вже буває життєздатним. У цьому випадку дитину кладуть на вікна між рамами або в холодильник для того, щоб він загинув від переохолодження. Важко повірити, що описана сцена - це не фрагмент фільму жахів, а реальних буден багатьох гінекологічних клінік і відділень міських лікарен.Малопоширенні і малоефективні методи штучного переривання вагітності. До них відноситься голковколювання, при якому стимулюються рефлексогенні зони, що можуть викликати початок родової діяльності, і метод використання магнітофорних ковпачків, що надіваються на шийку матки і, створюючи сильні магнітні поля, викликають родову діяльність. Обоє ці методу застосовуються на ранніх термінах вагітності (голковколювання - до 10 тижнів, магнітофорні ковпачки - до 3 тижнів) і не дають ніякої гарантії результату. У будь-якому випадку після спровокованого цими методиками викидня необхідно хірургічне вискоблювання стінок матки.

Кримінальний аборт.

З погляду сучасного українського законодавства кримінальним (незаконним) вважається штучне переривання вагітності зроблене особою, що не має медичного сертифіката за фахом "лікар акушер-гінеколог". Ц.о. якщо в умовах стаціонару, медичного центра або сільської лікарні вагітність перерве дипломований лікар- фахівець, що не є гінекологом, то це буде кваліфіковано, як злочин. Але з іншого боку, якщо акушер гінеколог запропонує зробити переривання вагітності на приклад в сараї власної дачі, то порушенням закону це бути не буде.

У приватній переписці деяких акушерів-гінекологів нерідко зустрічаються питання про те, як самостійно перервати вагітність на ранніх термінах. Тому багато лікарів розповідають про доступні в побуті способах переривання вагітності і непоправній шкоді здоров'ю, що вони наносять.

Перший популярний спосіб докладно описаний у повісті А. Приставкіна "Діти Арбата" полягає в загальному впливі на організм. Щоб викликати аборт жінка приймає гарячу ванну або душ, обклеює себе гірчичниками. У ряді випадків маніпуляції викликають скорочення матки і викидень. До цього ж способу можна віднести миття на терміну 10 - 12 тижнів вагітності стель, тривалу труску їзду, навмисне падіння на живіт, до приклада із шафи, здавлення матки руками. Небезпека полягає в розвитку маткових кровотеч, що досить важко зупинити. У залежності від методики самостійного аборту летальність (жіноча смертність) коливається від 25 до 40%.


 Другий метод - введення в порожнину матки твердих предметів: кулькових ручок, олівців, в'язальних спиць, довгих пташиних пер, дерев'яних паличок, бужів (металеві штирі для розширення природних отворів), катетерів. Поряд із введенням твердих предметів особливо кмітливі особи впорскують зі шприців, спринцівок і інших підручних засобів у порожнину матки різні рідини. Використовуються самі різні речовини: спиртова настойка йоду, розчин марганцівки, столовий оцет, мильна вода. Результат - зараження крові, хімічні опіки, гнійне запалення внутрішніх статевих органів. У кращому випадку, видаливши матку, жінці удається врятувати життя, правда вона вже не зможе мати дитини. У 30-60% випадків представниці слабкої статі просто вмирають. Деякі приймають гормональні ліки або отрути. Відкіля простій людині знати в якій концентрації ліки викликають викидень, часом досвідчений гінеколог затрудняється з відповіддю. Так і народжуються на світло діти з численними уродженими каліцтвами, приречені мучитися все життя.

Наслідки.

Ускладнення з боку матки - у першу чергу це розриви шийки матки, кровотеча, перфорація і розривши стінки матки. Найбільш розповсюджені методики проведення переривання вагітності припускають маніпуляції всередині матки "наосліп", унаслідок чого ризик ушкодження шийки або стінки матки досить високий. У залежності від розмірів і локалізації такого ушкодження роблять або його вшивання, або повне видалення матки (гістеректомію). Крім того, при багаторазових вискоблюваннях стінка матки може утоншуваться настільки, що виношування вагітності стає неможливим. У цьому випадку жінці рекомендується стерилізація. Запальні процеси в матці нерідко виникають у результаті інфікування травмованої шийки або стінки матки під час проведення штучного переривання вагітності. Слід зазначити, що такий запальний процес відрізняється стійким тривалим плином і лікування його вкрай важке Результатом цього може стати звичне невинесення вагітності і безплідність.
 Запальні процеси в малому тазі - параметрит (запалення околоматочної клітковини), аднексит (запалення придатків матки), пельвіоперитоніт і перитоніт (запалення тазової очеревини і всієї очеревини), - усі ці захворювання можуть розвиватися в результаті інфікування в ході операції по штучному перериванню вагітності. Результатом цих захворювань може стати безплідність жінки, а в окремих випадках навіть її загибель.
    Ускладнення після абортів можуть розвитися в жінки через деякий час (через декілька місяців і навіть кілька років). У 18% жінок через два місяці після зробленого аборту розів'ється хронічне запалення придатків матки, у 11% - ерозія шийки матки, у 7% - ендоцервецит, у 4% - різні порушення менструального циклу. Через два роки після зробленого аборту ці показники збільшуються в кілька разів.
   Одним з найбільш грізних ускладнень абортів у жінок, що неродили, є різке збільшення ризику розвитку рака грудей. Як відомо, цей вид раку займає перше місце серед причин смертності від онкологічних захворювань в усьому світі. Дослідження показують, що в жінок, що неродили, що зробили аборт, імовірність розвитку рака грудей збільшуються на 300%, а якщо така жінка мала кілька абортів, і перша дитина в неї народився не раніш 35 років, то ризик зростає в 8 разів. Зрозуміти, чому так відбувається, досить просто. Перша вагітність починає особливим образом переформовувати і перебудовувати клітки молочних залоз, підготовляючи них до досі невикористаної функції - виробленню грудного молока і годівлі дитини. Формування кліток йде практично протягом усієї вагітності, і закінчується вже до самих родів. Якщо ж жінка робить аборт і перериває вагітність у такий спосіб (то ж саме відноситься, на жаль, і до мимовільного переривання вагітності), те клітки грудних залоз залишаються несформованими, їхній розвиток не завершується. Такі клітки мають значно велику здатність до ракового переродження, ніж сформовані остаточно, так само як і ще що не почали своє формування. Ризик зростає тим більше, чим більше часу пройде до моменту наступної вагітності і пологів, що дозволять завершити перебудування кліток молочних залоз. Особливе місце серед всіх ускладнень абортів займає постабортний синдром. Цей синдром містить у собі різні симптоми, як фізіологічні, так і психологічні. Багато хто з цих симптомів жінка ніяк не зв'язує з минулим абортом. Найбільш розповсюдженими ознаками постабортного синдрому є: безплідність і проблеми з зачаттям, передчасні пологи, викидні, позаматкова вагітність, сексуальні розлади, депресії, почуття провини, суіцидальні нахили, зловживання алкоголем і наркотиками, розпач, що домінує бажання ще однієї вагітності, анорексия (відсутність апетиту і бажання є), нічні кошмари про дітей і т.д. На жаль, в Україні немає статистики по частоті виникнення постабортного синдрому, але можна з упевненістю сказати, що набереться дуже небагато жінок, що змогли уникнути його проявів у тім або іншому виді.


ФІЗИЧНІ НАСЛІДКИ АБОРТУ

   Слід відверто сказати, що аборт є складною і небезпечною лікарською операцією, в результаті якої можуть наступити різного роду гінекологічні, фізіологічні і психічні порушення. Існує більше ста можливих ускладнень, пов’язаних з абортом. Деякі з них виявляються зразу ж, як, наприклад, прокол матки або іншого органу, конвульсії або серцевий напад. Інші ускладнення виявляються протягом декількох днів: повільна кровотеча, легенева емболія, анемія, ізоімунізація, психосоматичний біль, підвищення ризику раку молочної залози, інфекція, лихоманка.
Ось деякі із загальних фізичних ускладнень:
I. Смерть. Від 70 до 100 жінок постійно протягом року вмирає від легальних абортів. Проте, більшість цих смертей не фіксується як результат аборту.
II. Перфорація матки відбувається приблизно у 2-3% жінок, що піддалися абортам. Більшість перфорацій під час абортів на перших трьох місяцях не діагностується і може викликати проблеми, які можуть вимагати гістеротомії (видалення матки) або іншої операції, яка сама по собі спричиняє фізичні і психологічні ускладнення. Перфорація матки - це одне з найпоширеніших ускладнень, яке веде до важкої кро¬вотечі і може привести до пошкодження інших внутрішніх органів.
III. Пошкодження шийки матки трапляється приблизно в 1% всіх абортів на перших трьох місяцях вагітності. Недіагностування шийки матки, може привести до передчасних пологів і родових ускладнень. Пошкодження шийки матки і шрами на ендометрії після аборту можуть також збільшити ризик аномального розвитку плаценти в подальших вагітностях, таким чином збільшуючи ризик появи дефектів при народженні.
IV. Рак молочної залози. Ризик раку грудей подвоюється особливо у жінок, які робили аборт перед 18-им роком життя і при першій вагітності, і ще більше збільшується після декількох абортів.
V. Рак шийки матки, яєчників і печінки. У жінок, що зробили один аборт, більш ніж в 2 рази збільшується ризик розвитку раку шийки матки, яєчників і печінки. А у жінок, що зробили більше одного аборту, ризик збільшується в 4 рази.
VI. Плацента Previa - це плацента, накладена на вхід в матку, яка викликає важку кровотечу під час пологів. Аборт збільшує ризик такого стану в 8-16 разів. Плацента Previa також підвищує ризик деформацій плоду і його смерті в лоні матері.
VII. Позаматкова вагітність. Аборт має відношення до збільшення позаматкових вагітностей в майбутньому, що може серйозно пошкодити майбутній плодючості матері і навіть її життя.
VIII. Інфікування малого тазу (ІМТ) можуть привести до безплідності і збільшити ризик позаматкової вагітності. Інше ускладнення виникає, коли не повністю видаляється „плід зачаття”. Якщо хоч частинка плаценти залишається всередині, це може призвести до важкої інфекції, що веде до сильних судом і кровотечі.
IX. Ендометрит - це інфікування ендометрії (внутрішньої поверхні матки).

Висновок.

 Споконвіків штучне переривання вагітності було поза законом. Усі релігійні конфесії забороняли віруючим брати участь у цій процедурі. 20 століття легалізувало аборти і звели них у когорту методик планування родини. Поява в другій половині 20 століття, альтернативних засобів, регуляції народжуваності, зміна культурних традицій світового співтовариства загострило питання про моральну оцінку процедури штучного переривання вагітності.

Доктор Натансон якось сказав, що якби лоно матері було прозорим, і мати могла б бачити свою дитину, що розвивається, ні про які аборти не могло б бути і мови. Експеримент, проведений у його клініці, показав, що 9 з 10 жінок, що вирішили зробити аборт, відмовляються від цього наміру, побачивши свою дитину на моніторі УЗІ. Вони почали розуміти, ЩО вони зібралися зробити. Але дуже рідко знаходиться хтось, хто допоможе жінці розібратися в суті що відбувається. Мова не повертається обвинувачувати в цьому лікарів-гінекологів, що спеціалізуються на абортах, хоча це їх самий прямий обов'язок, адже на бесіду з кожною відвідувачкою клініки їм приділяється щось близько 5 хвилин.

Давайте згадаємо про те, що вагітність - це не грип, і вона не з'являється ні з того, ні з цього. Статеве життя припускає не тільки море задоволення і насолоди, але також ще і відповідальність за можливі наслідки. Кожна людина, що любить смачно поїсти, ризикує набрати зайву вагу. Кожна людина, що живе регулярною статевим життям, щодня має шанс стати матір'ю або батьком. Тому якщо люди рахували себе досить дорослими, щоб почати полове життя, вони вже цілком виросли і дозріли, для того щоб нести відповідальність, думати про наслідки ...

Кілька висловлень докторів і дослідників, так чи інакше причетних до проблеми абортів.

"Кожна жінка запитує - це дитина? Ні, відповідає лікар, це лише продукт розвитку зародка, або згусток крові, або шматок тканини. Незважаючи на те, що ці лікарі щодня бачать цих дітей, сантиметр довжиною, з руками, ногами й очима, закритими, як у новонароджених щенят, вони брешуть жінкам. Скільки жінок зважилося б на аборт, якби їм сказали правду?"

"Я не знав жодної жінки, що, родивши дитини, не була б поза собою з радості, що я не убив його..."

"Ми знаємо, що це убивство. Але держава дозволяє убивство у визначених умовах."